Історія справи

Постанова ВАСУ від 26.03.2026 року у справі №560/5460/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 року

м. Київ

справа № 560/5460/25

провадження № К/990/56069/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів Кравчука В.М., Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Граб Л.С., Матахнюка Д.Б., Сторчака В.Ю. від 03 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014- 2016 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити нарахування, перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 07 січня 2025 року на підставі частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (2022- 2024 роки), та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обчислення розміру пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014- 2016 роки.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 07 січня 2025 року пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022- 2024 роки, з урахуванням виплачених сум.

3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при призначенні у 2025 році позивачці пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» має застосовуватися показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, а саме 2022- 2024 роки.

6. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року скасовано, та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22 жовтня 2024 року у справі № 300/5450/23, ухваленій у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, виходив із того, що ОСОБА_1 як особа, якій вже було призначено пенсію за віком на пільгових умовах, не має права на повторне призначення того самого виду пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулася із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року залишити в силі

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 з 02 квітня 2010 року отримувала 1 місяць пенсію за вислугу років як працівник освіти відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

11. 07 січня 2025 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

12. При призначенні пенсії за віком Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014- 2016 роки.

13. На звернення позивачки, відповідач листом від 27 березня 2025 року № 2200-0306-8/24557 повідомив про те, що провести перерахунок пенсії з застосуванням показника нової середньої заробітної плати (2022- 20224) підстав немає, оскільки не передбачено застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.

14. Вважаючи дії відповідача протиправними та такими, що порушують її право на належне пенсійне забезпечення, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

15. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваних рішень застосував норми права без урахування висновків Верховного Суду, сформульованих у постановах від 31 липня 2019 року № 720/208/17, від 28 листопада 2019 року у справі № 647/1699/16-а, від 16 червня 2020 року у справі № 127/7522/17, від 08 лютого 2024 року у справі № 500/1216/23 та висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованих у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 577/2576/17 щодо визначення показника середньої заробітної плати, який застосовується для обчислення розміру пенсії при перерахунку та виплаті пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно із частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

16. Відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не подало.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

18. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

19. Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

20. У статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

21. Статтею 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

22. Частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

23. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема, у постанові від 16 червня 2020 року (справа № 127/7522/17).

24. Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

25. Також зазначені висновки Верховного Суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, який у постанові від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

26. Зазначена правова позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 577/2576/17.

27. У справі, яка розглядається, суди встановили, що позивачці з 02 квітня 2010 року було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» вона звернулася вперше 07 січня 2025 року, а відтак висновки суду апеляційної інстанції про те, що ОСОБА_1 як особа, якій вже було призначено пенсію за віком на пільгових умовах, не має права на повторне призначення того самого виду пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії, є помилковими, оскільки в цьому випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не повторне призначення того самого виду пенсії.

28. Посилання суду апеляційної інстанції на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22 жовтня 2024 року у справі № 300/5450/23, ухваленій у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, є помилковими.

29. Так, у справі № 300/5450/23 предметом спору було наявність у позивачки, якій було призначено пенсію за віком на пільгових умовах по списку № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», права на призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням відповідно до приписів статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» після досягнення пенсійного віку.

30. Натомість у справі, яка розглядається (№ 560/5460/25), позивачці первинно було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». У подальшому, позивачці призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

31. Зазначене виключає можливість застосування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22 жовтня 2024 року у справі № 300/5450/23, ухваленій у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, до справи, що розглядається, оскільки правовідносини у цих справах не є подібними, а судові рішення ухвалені за інших фактичних обставин справи, що в свою чергу не дозволяє аналогічно застосувати ті ж самі положення законодавства та відповідну правову позицію у справі, що розглядається.

32. З урахуванням наведеного, Верховний Суд доходить висновку про наявність у позивачки права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2022- 2024 роки, у зв`язку із чим висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у позивачки такого права, - не ґрунтується на правильному правозастосуванні, у зв`язку із чим його постанова підлягає скасуванню.

33. При цьому, суд першої інстанції, дійшовши правильного висновку про наявність у позивача права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2022- 2024 роки.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

34. Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

35. Ураховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів доходить висновку про те, що у зв`язку із неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року підлягає скасуванню, а рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року - залишенню в силі.

36. Відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

37. Згідно з частинами першою, третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

38. Оскільки за наслідками касаційного перегляду колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги та скасування постанови апеляційного суду із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, має бути здійснений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

39. Позивачка за подання касаційної скарги у цій справі сплатила судовий збір в сумі 2422,50 грн згідно з квитанцією від 23 грудня 2025 року, відповідно, ця сума підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139 341 345 349 352 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року скасувати.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року залишити в силі.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350) судові витрати на сплату судового збору за подання касаційної скарги в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 50 коп.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді В.М. Кравчук

В.М. Шарапа